Rusyn language

history

,Eastern Slovakia
Southern Poland
Hungary
Northern Romania
Serbia
Croatia | speakers = Estimated: At least 600,000.
Census population: 50,000.These are numbers from national official bureaus for statistics: | familycolor = Indo-European | fam1=Indo-European | fam2=Balto-Slavic | fam3 = Slavic | fam4 = East Slavic | nation = Vojvodina (Serbia) »The Statue of the Autonomous Province of Vojvodina | iso1 = | iso2 = sla | iso3 = rue}}

showing territorial boundaries of Slavic languages in Eastern Europe in the mid 1920's]] language in Vojvodina, Serbia]]

Rusyn (русиньскый язык) is a language or a dialect of Ukrainian spoken by the Rusyns living in Central Europe. Opinions differ among linguists concerning whether Rusyn is a separate East Slavic language or a dialect of Ukrainian. The political implications of the dispute add to the controversy.

Geographical distribution

Carpatho-Rusyn is spoken in the Transcarpathian Region of Ukraine, in northeastern Slovakia, southeastern Poland (where it is often called łemkowski 'Lemko', from their characteristic word лем / lem 'only'), or Lyshak and Hungary (where the people and language are called Ruten). The Pannonian Rusyn language used in Serbia is sometimes considered part of the Rusyn dialectic subgroup. In Ukraine, Rusyn is officially considered a dialect of Ukrainian, since there it is similar to the Ukrainian Hutsul dialect. Ukraine does not officially recognise Rusyns as a separate ethnicity, despite the fact that some speakers prefer to consider themselves ethnically distinct from Ukrainians.

Attempts to standardize the dialects suffer because native speakers are divided among four separate countries. Efforts are hampered because some Rusyns living outside of the region do not speak the dialect fluently. In each of these countries different orthographies (in most cases using variants of the Cyrillic alphabet) and a grammatical standards »Rusyn grammar rules - Ябур, Василь - Плїшкова, Анна: Русиньскый язык в зеркалї новых правил про основны і середнї школы з навчанём русиньского языка. Пряшів : Русин і Народны новинкы, 2005, 128 s. exist, based on regional dialects. The cultural centres of Carpatho-Rusyns are located in Prešov in Slovakia »Cultural center of Rusyns in Slovakia, Uzhhorod and Mukacheve in Ukraine, Krynica and Legnica in Poland, Ruski Krstur in Vojvodina»Rusynistics at Faculty of Philosophy of the University of Novi Sad and Budapest in Hungary. Many active Rusyns live in Canada, the USA and South America.

It is very difficult to count the number of fluent speakers of the Rusyn language, but their number is sometimes estimated at almost a million, most of them in Ukraine and Slovakia. Yugoslavia recognized Rusyn, more precisely Pannonian Rusyn, as an official language.»Statute of the Autonomous Province of Vojvodina In 1995, Rusyn was recognized as a minority language in Slovakia, enjoying the status of official language in municipalities where more than 20% of the inhabitants speak Rusyn.

Rusyn is protected language by European Charter for Regional or Minority Languages in Slovakia, Serbia, Croatia and Romania.

Dialects

The Carpatho Rusyn language can be divided as follows:

{| class="wikitable" |- !Name !Language area !Annotation |- |Hutsul |In the mountainous part of Suceava County and Maramures County in Romania and the extreme southern parts of the Ivano-Frankivsk Oblast of Ukraine (as well as in parts of the Chernivtsi and Transcarpathian Oblasts), and on the northern slopes of the Carpathian Mountains. |rowspan=2| |- |Boyko |Northern side of the Carpathian Mountains in the Lviv and Ivano-Frankivsk Oblasts of Ukraine. It can also be heard across the border in the Subcarpathian Voivodship of Poland |- |Lemko |Outside Ukraine in the Prešov Region of Slovakia along the southern side of the Carpathian Mountains. It was formerly spoken on the northern side of the same mountains, in what is now southeastern Poland, prior to Operation Wisła - now used in several diaspora communities scattered in northern Poland |Being revived; in Poland it has the status of an ethnic minority language |- |Dolinian Rusyn |rowspan=2|Transcarpathian Oblast of Ukraine. |rowspan=3| |- |Subcarpathian Rusyn |- |Pryashiv Rusyn |The Prešov Region (in Rusyn: "Пряшів" Pryashiv) of Slovakia, as well as by some émigré communities, primarily in the United States of America. |- |Pannonian Rusyn |rowspan=2|Northwestern Serbia and eastern Croatia |rowspan=2|One of the official languages of the Serbian Autonomous Province of Vojvodina. |- |Bačka |}

Boiko, Hutsul and Dolinian are sometimes identified (and for the same speakers) as Ukrainian dialects since some of their speakers identified themselves Ukrainians.

Alphabet

{| class="wikitable" |+Letters and symbols of the Carpatho-Rusyn alphabet !Capital !Small !Name !Translit. !Pronunciation !Notes |- | А || а || a || a || |rowspan=8| |- | Б || б || бы || b || |- | В || в || вы || v || |- | Г || г || гы || h || |- | Ґ || ґ || ґы || g || |- | Д || д || ды || d || |- | Е || е || e || e || |- | Є || є || є || je || |- | Ё || ё || ё || jo || || not present in Pannonian Rusyn |- | Ж || ж || жы || ž || |rowspan=3| |- | З || з || зы || z || |- | И || и || и || y || |- | І || і || i || i || |rowspan=2|not present in Pannonian Rusyn |- | Ы || ы || ы || y || |- | Ї || ї || ї || ji || |rowspan=18| |- | Й || й || йы || j || |- | К || к || кы || k || |- | Л || л || лы || l || |- | М || м || мы || m || |- | Н || н || ны || n || |- | О || о || o || o || |- | П || п || пы || p || |- | Р || р || ры || r || |- | С || с || сы || s || |- | Т || т || ты || t || |- | У || у || у || u || |- | Ф || ф || фы || f || |- | Х || х || хы || x, ch || |- | Ц || ц || цы || c || |- | Ч || ч || чы || č || |- | Ш || ш || шы || š || |- | Щ || щ || щы || šč || |- | Ѣ || ѣ || їть || || || Used before World War II |- | Ю || ю || ю || ju || |rowspan=2| |- | Я || я || я || ja || |- | Ь || ь || мнягкый знак (ірь) || ′ || || marks preceding consonant's palatalization |- | Ъ || ъ || твердый знак (ір) || ′ || || not present in Pannonian Rusyn |}

Sample of Rusyn texts in various dialects

There are sample in 4 Rusyn dialects. As you can see, there is only very little simmilar between Pannonian Rusyn and Ukrainian. There is influence in Prešov dialect of Rusyn by Slovak language:

{| class="wikitable" |+Comparison Rusyn used in Slovakia and Slovak language !Rusyn !Slovak |- |родак || rodák |- |хыр || chýr |- |невидженых || nevidených |- |сполоченьскій || spoločenský |- |}

Pannonian Rusyn

Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує»

Lemko-Prešov dialect codificated in Slovakia

Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій двадньовій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвом: «Габура співає і шпортує.»

Lemko-Gorlic dialect codificated in Poland

Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».

For comparison in Ukrainian language:

Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує»

For comparison in Russian language:

В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом»

See also

References

Further reading

  • A new Slavic language is born. The Rusyn literary language in Slovakia. Ed. Paul Robert Magocsi. New York 1996.
  • Magocsi, Paul Robert. Let's speak Rusyn. . Englewood 1976.
  • Aleksandr Dmitrievich Dulichenko. Jugoslavo-Ruthenica. Роботи з рускей филолоґиї. Нови Сад 1995.
  • Taras Kuzio, "[http://www.taraskuzio.net/Nation%20and%20State%20Building_files/national-rusyns.pdf The Rusyn question in Ukraine: sorting out fact from fiction]", Canadian Review of Studies in Nationalism, XXXII (2005)
  • Elaine Rusinko, "Rusinski/Ruski pisni" selected by Nataliia Dudash; "Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)" assembled by Anna Plishkova. Books review. "The Slavic and East European Journal, Vol. 42, No. 2. (Summer, 1998), pp. 348-350. [http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752(199822)1%3A42%3A2%3C348%3ARP%3E2.0.CO%3B2-A JSTOR archive]
  • Плішкова, Анна »Plishkova (ed.): Муза спід Карпат (Зборник поезії Русинів на Словеньску). »spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku) Пряшів: Русиньска оброда, 1996. »on-line
  • Marta Harasowska. "Morphophonemic Variability, Productivity, and Change: The Case of Rusyn", Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 1999, ISBN 3110157616.
    • [http://links.jstor.org/sici?sici=0097-8507%28200009%2976%3A3%3C728%3AMVPACT%3E2.0.CO%3B2-L Book review] by Edward J. Vajda, Language, Vol. 76, No. 3. (Sep., 2000), pp. 728-729
  • I. I. Pop, Paul Robert Magocsi, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002, ISBN 0802035663

External links

home | This article is licensed under the GNU Free Documentation License. See full license termsIt uses material from the Wikipedia article "Rusyn_language ". | compliance | March 21st 2010